Дієтична добавка
ENTitis® біотик
Пастилки для дітей віком від 3 років та дорослих для застосування під час антибіотикотерапії
10 пастилок
Смак:
Що таке ENTitis® біотик?
ENTitis® біотик – це ЄДИНИЙ продукт у Польщі, який містить BIOTYK COMPLEX – унікальну комбінацію двох унікальних штамів бактерій:
- Streptococcus salivarius (K-12®) у формулі Bactoblis®, який є активним у ротовій та носоглотковій порожнинах
та
- Lactobacillus rhamnosus (LGG®) від Chr.Hansen, який є активним в кишечнику.
Ці два різні штами працюють у двох різних ділянках нашого організму, де вони ефективно колонізують і зміцнюють два різні мікробіоми.
Для кого ENTitis® біотик?
ENTitis® біотик рекомендується всім дітям старше 3 років та дорослим, а особливо під час антибіотикотерапії, для поповнення мікробіоти ротової порожнини, носоглотки та кишечника.
Більшість пробіотичних препаратів, доступних для використання під час антибіотикотерапії, містять штами бактерій, які працюють тільки в кишечнику. Під час прийому антибіотиків дуже важливо підтримувати не тільки мікробіоту кишечника, але й мікробіоту ротової порожнини та носоглотки. Забезпечення мікробіотичного балансу в цих двох сферах має вирішальне значення при необхідності застосування антибіотиків.
Як працює ENTitis® біотик?
Багаторазово протестований штам K-12® у формулі Bactoblis® та LGG® – це штами, які активно діють у двох різних ділянках організму.
Штам K-12® є активним у верхніх дихальних шляхах, колонізуючи ротову та носоглоткову порожнини.
Штам LGG® є активним у подальших ділянках шлунково-кишкового тракту, колонізуючи кишечник.
Штами діють незалежно один від одного, підтримуючи мікробіом організму.
Чому ENTitis® біотик?
Якість штамів, що використовуються в продуктах, дуже важлива, оскільки впливає на ступінь колонізації мікробіоти, а отже, і на дію в організмі. Варто обирати продукти, оригінальні формули яких були перевірені в надійних наукових дослідженнях. Найвища якість та оригінальні комплекси забезпечують правильну дію. Тільки ENTitis® біотик містить штами, інкапсульовані в унікальні формули, підтверджені більш ніж 300 науковими дослідженнями**.
1 пастилка містить загалом 6 мільярдів живих культур бактерій Streptococcus salivarius K-12® та Lactobacillus rhamnosus (LGG®).
Склад
Наповнювач: ізомальт; Lactobacillus rhamnosus (LGG®), Streptococcus salivarius K-12® (молоко); ароматизатор; речовини, що запобігає злипанню: магнієві солі жирних кислот.
| Вміст активних інгредієнтів у рекомендованій добовій дозі – 1 пастилка: | |
| Streptococcus salivarius (K-12®) | 1 × 109 CFU* (1 млрд) |
| Lactobacillus rhamnosus (LGG®) | 5 × 109 CFU* (5 млрд) |
*CFU – colony-forming unit (колонієутворююча одиниця)
Рекомендована добова доза
1 пастилка на день
10 днів
1 пастилка на день під час лікування антибіотиками.
Приймати пастилку треба перед сном, після чищення зубів.
Пастилку слід повільно розсмоктувати протягом 5 хвилин до повного розчинення. Пастилку не слід розжовувати або ковтати. Не запивати одразу після вживання.
Як застосовувати ENTitis® біотик?
Після завершення антибіотикотерапії ми рекомендуємо 3-місячне застосування класичної форми препарату ENTitis®:
- Для дітей старше 3 років: ENTitis® у вигляді пастилок зі смаком полуниці або тутті фрутті
- Для дорослих: ENTitis® у вигляді льодяників зі смаком м’яти.
Найближча аптека
Аптеки поблизу Вашого місцезнаходження. Дивіться на карті, де Ви можете знайти нашу продукцію.
Купуйте онлайн
Знайдіть найкращу пропозицію на ceneo.pl та замовляйте нашу продукцію онлайн вже зараз.
ENTitis® Baby Пакетики для немовлят віком від 6 місяців та дітей
ДІЄТИЧНА ДОБАВКА
30 пакетиків з полуничним або банановим смаком
ENTitis® Пастилки для смоктання для дітей старше 3 років та дорослих
ДІЄТИЧНА ДОБАВКА
30 пастилок з полуничним смаком
ENTitis® Пастилки для смоктання для дорослих
ДІЄТИЧНА ДОБАВКА
30 пастилок з м’ятним смаком
ENTitis® біотик
Пастилки для дітей віком від 3 років та дорослих для застосування під час антибіотикотерапії
Дієтична добавка
10 пастилок
*ENTitis®– це ЄДИНИЙ продукт у Польщі, що містить штам Streptococcus salivarius K-12® у формулі Bactoblis® та Lactobacillus rhamnosus (LGG®).
Bactoblis® – це повільнорозчинний препарат, що містить не менше 1 мільярда колонієутворюючих одиниць штаму Streptococcus salivarius K-12®.
Bactoblis® є зареєстрованою торговою маркою компанії Pharmextracta S.P.A. та ліцензованою ексклюзивно компанією Bluestone Pharma GmbH.
LGG®, логотип LGG є зареєстрованими торговими марками компанії Chr.
Hansen A/S.
**Перелік наукових досліджень для штаму K-12® у формулі Bactoblis®:
1. Carucci L., et al. Pediatr Allergy Immunol. 2022 Aug;33(8):e13836. 2. Damholt, A., et al (2022). Beneficial Microbes, 13(1), 13–23. 3. Groele L, et al. MJ Open Diabetes Res Care. 2021 Mar;9(1):e001523. 4. Adams CB, et al. BMC Pediatr. 2021 Jul 21;21(1):323. 5. Schnadower D, et al. J Nutr. 2021 Jan 4;151(1):65-72. 6. Mutlu M, et al. Am J Perinatol. 2020 Sep;37(11):1173-1176. 7. Hui, Y., et al (2021). Gut Microbes, 13(1). 8. Forster, C. S., et al. Forster, C. S., et al. 9. Schnadower, D., et al. Pediatr Gastroenterol Nutr, Aug 14 (2020). 10. Larnkjær, A., et al. Pediatric Research, (January), 1–6 (2020). 11. Castro-Mejía, J. L., et al. Gut Microbes, 00(00), 1–13 (2020). 12. Dawe, J. P., et al. Scientific Reports, 10(1), 1–11 (2020). 13. Groah et al. Therapeutic Advances in Urology, 11, 1–13, (2019). 14. Paparo et al, Scientific Reports, 9(1), 1–10, (2019). 15. Schmidt et al. Pediatr Allergy Immunol, 30(3), 1–6, (2019). 16. Bianchini et al. Human Vaccines & Immunotherapeutics, 0(00), 1–9, (2019). 17. Nabukeera-Barungi et al. Paediatrics and International Child Health, 39(2), 95–103, (2019). 18. Adler Sørensen et al. Clinical Microbiology and Infection, 25(4), 511.e1-511.e7, (2019). 19. Cabana et al. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, (2018). 20. Fjeldhøj et al. Scientific Reports, 8(1), 1–9, (2018). 21. Korpela et al. Microbiome, 6(1), 182, (2018). 22. Kallio et al. Clinical & Experimental Allergy. 2018. October. 23. Simpson et al. Journal of Dairy Science, 101(2), 889–899, (2018). 24. Kane et al. J Pediatr. 2018 Apr;195:73-79. 25. Berni Canani et al. Scientific Reports 8.1 (2018). 26. Lazarus et al. Vaccine, Jan 4;36(2):273-279, (2018). 27. Durack et al. Communications 9.1 (2018). 28. Schei, Kasper et al. Microbiome 5.1 (2017). 29. Narbona-López et al. British Journal of Nutrition, 117(7), 994 (2017). 30. Laursen et al. Pediatrics, 140(2), (2017). 31. Berni Canani et al. Allergy Clin Immunol. 2017 Jun;139(6):1906-1913. 32. Lundelin, et al. Pediatric Allergy and Immunology, 28(2), 170–175 (2017). 33. Grenov, et al. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 64(3), 396–403, (2017). 34. Cabana et al. Pediatrics. 2017 Sep;140(3). 35. Laursen et al. BMC Microbiol. 2017 Aug 17;17(1):175. 36. Rø et al. Clin Exp Allergy. 2017 Aug;47(8):1014-1021. 37. Groele et al. Open 7.10 (2017). 38. Peldan et al. Clinical & Experimental Allergy, 47(7), 975–979, (2017). 39. Scalabrin et al. Eur J Pediatr. 2017 Feb;176(2):217-224. 40. Schnadower et al. BMJ Open, 7(9), 1, (2017). 41. Fatheree, et al. World Journal of Gastrointestinal Pathophysiology, 7(1), 160. (2016). 42. Okesene-Gafa, et al. BMC Pregnancy Childbirth, 16(1):373 (2016). 43. Korpela et al. PLoS ONE, 11(4), 1–16, (2016). 44. Bruzzese, et al. Aliment.Pharmacol.Ther. 2016;44(6):568-575. 45. Okesene-Gafa, et al. BMC Pregnancy Childbirth, 16(1):373 (2016). 46. Fox, et al. BMJ Open 2015;5:1-6. 47. Ovcinnikova, et al. Clinicoecon Outcomes Res. 2015;7:145-152. 48. Dotterud, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2015;61(2):200-207. 49. Berni Canani, et al. Clin.Epigenetics 2015;7(1):38-015-0070-8. eCollection 2015. 50. Pärtty, et al. Pediatric Research, 78(4), 470–475, (2015). 51. Simpson, et al. BMC Dermatology, 15(1), 1–9, (2015). 52. Guest, et al. Clinicoecon Outcomes Res. 2015;7:583-591. 53. Berni Canani, et al. The ISME Journal, 10(3), 742–750, (2015). 54. Pärtty, et al. Pediatr Res, 77(6), 823–828, (2015). 55. Swanljung, et al. Acta Otolaryngol. 2015;135(8):824-830. 56. Aggarwal, et al. Indian J.Med.Res. 2014;139(3):379-385. 57. Luoto, et al. J.Allergy Clin.Immunol. 2014;133(2):405-413. 58. Sindhu, et al. Clin.Infect.Dis. 2014;58(8):1107-1115. 59. Tapiovaara, et al. Int.J.Pediatr.Otorhinolaryngol. 2014;78(10):1637-1641. 60. Havranek, et al. of Perinatology, 33(1), 40–44, (2013). 61. Kumpu, et al. J.Med.Virol. 2013;85(9):1632-1638. 62. Pärtty, et al. J.Pediatr. 2013;163(5):1272-1277.e2. 63. Berni Canani, et al. J.Pediatr. 2013;163(3):771-777. 64. Nylund et al. BMC Microbiology, 13, 12, (2013). 65. Glavina, et al. Antropol. 2012;36(1):129-132. 66. Hoppu, et al. Eur.J.Nutr. 2012;51(2):211-219. 67. Ou, et al. Clin.Exp.Allergy 2012;42(9):1386-. 68. Al-Hosni, et al. J.Perinatol. 2012:253-259.69. Pärtty, et al. PLoS One 2012;7(3):e32495-e32495. 70. Rautava, et al. Placebo-Controlled Trial Neonatology 2012;102(3):178-184. 71. Chrzanowska-Liszewska, et al. Early Hum Dev. 2012;88(1):57-60. 72. Nixon, et al. Pediatr.Emerg.Care 2012;28(10):1048-1051. 73. Kumpu, et al. European Journal of Clinical Nutrition, 66(9), 1020–1023, (2012). 74. Lehtoranta, et al. Int.J.Pediatr.Otorhinolaryngol. 2012;76:206-211. 75. Muraro, et al. BMJ Open 2012;2(2):e000637-. 76. Canani et al. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 129(2), (2012). 77. Luoto, et al. Early Hum.Dev. 2012;88(6):339-344. 78. Grönlund, M. M., Grzeskowiak, Ł., Isolauri, E., & Salminen, S. (2011). Gut Microbes, 2(4). 79. Aaltonen, et al. Eur.J.Clin.Nutr. 2011;65:10-19. 80. Myhre, et al. Am.J.Clin.Nutr. 2011;93(8):151-157. 81. Rose, et al. Clin.Exp.Allergy 2011;41(12):1819-1821. 82. Ilmonen, et al. Clin.Nutr. 2011;30(2):156-164. 83. Nermes, et al. Clinical and Experimental Allergy, 41(3), 370–377, (2011). 84. McFarland et al. Education and Practice, 96(6), 238–238. (2010). 85. Cox, et al. PLoS One 2010:e8745. 86. Hojsak, et al. Pediatrics 2010;125:e1171. 87. Hojsak, et al. Clin.Nutr. 2010;29:312-316. 88. Baldassarre, et al. J.Pediatr. 2010;156:397-401. 89. Luoto, et al. Int.J.Obes. 2010;34:. 90. Salmi, et al. Pediatr. Allergy Immunol. 2010;21:e401. 91. Luoto et al. Acta Paediatrica, International Journal of Paediatrics, 99(8), 1135–1138, (2010). 92. Ritchie, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2010;50:619-624. 93. Dotterud, et al. Br.J.Dermatol. 2010;163:616-623. 94. Rose, et al. Clin.Exp.Allergy 2010;40:. 95. Luoto, et al. Br.J.Nutr. 2010;103(12):1792-1799. 96. Underwood et al. Journal of Pediatrics, The, 48(2), 216–225; (2009). 97. Rouge, et al. Am.J.Clin.Nutr. 2009;89:1828-1835. 98. Kuitunen, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2009;49:626-630. 99. Rautava, et al. Br.J.Nutr. 2009;101(11):1722-1726. 100. Kuitunen, et al. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 123(2), 335–341 (2009). 101. Scalabrin, et al. Clin.Pediatr. 2009;48:734-744. 102. Aaltonen, et al. J.Pediatr. 2008;152:79-84. 103. Sentongo, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2008;46:41-47. 104. Marschan, et al. Clin.Exp.Allergy 2008;38:611-618. 105. Piirainen, et al. Ann.Nutr.Metab. 2008;52:204-208. 106. Kukkonen, et al. Pediatrics, 122(1), 8–12, (2008). 107. Huurre, et al. Clin.Exp.Allergy 2008;38:1342-1348. 108. Kloster Smerud, et al. Microb.Ecol.Health Dis. 2008;20:80-85. 109. Marschan, et al. Pediatr.Allergy Immunol. 2008;19:132-139. 110. Pediatr.Allergy Immunol. 2008;19:132-139. 111. Mentula, et al. Microb.Ecol.Health Dis. 2008;20(1):37-47. 112. Piirainen, et al. Ann.Allergy Asthma Immunol. 2008;100:338-342. 113. Kaplas, et al. Lipids 2007;42:865-870. 114. Grüber, et al. Allergy 2007;62(11):1270-1276. 115. Bruzzese, et al. Clin.Nutr. 2007;26:322-328. 116. Grönlund, et al. Clin.Exp.Allergy 2007;37(3):1764-1772. 117. Hatakka, et al. Clin.Nutr. 2007;26:314-321. 118. Kukkonen, et al. J.Allergy Clin.Immunol. 2007;119:192-198. 119. Honeycutt, et al. Pediatric Critical Care Medicine, 8(5), 452–458, (2007). 120. Kalliomäki et al. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 119(4), 1018–1019; (2007). 121. Gueimonde, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2006;42:166-170. 122. Rinne, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2006;43:200-205. 123. Gueimonde, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2006;42:604-606. 124. Rautava, et al. Pediatr.Res. 2006;60:221-224. 125. Vendt, et al. J.Hum.Nutr.Diet. 2006;19:51-58. 126. Galpin, et al. Am.J.Clin.Nutr. 2005;82:1040-1045. 127. Viljanen, et al. Allergy 2005;60:494-500. 128. Bousvaros, et al. Inflamm.Bowel Dis. 2005;11:833-839. 129. Petschow, et al. J.Clin.Gastroenterol. 2005;39:786-790. 130. Laitinen, et al. Br.J.Nutr. 2005;94:565-574. 131. Bausserman, Michail. J.Pediatr. 2005;147:197-201. 132. Viljanen, et al. Pediatr.Allergy Immunol. 2005;16:65-71. 133. Rinne, et al. J.Pediatr. 2005;147:186-191. 134. Viljanen, et al. Allergy Clin.Immunol. 2005;115:1254-1259. 135. Schultz, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2004;38:293-297. 136. Salazar-Lindo, et al. BMC Pediatrics, 4(1), 1–9, 2004. 137. Pohjavuori, et al. J.Allergy Clin.Immunol. 2004;114:131-136. 138. Agarwal, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2003;36:397-402. 139. Kirjavainen, et al. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 36(2), 223–227; 2003. 140. Costa-Ribeiro, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2003;36:112-115. 141. Kalliomaki, et al. Lancet 2003;361:1869-1871. 142. Rautava et al. J Allergy Clin Immunol 2002;109:119-21. 143. Helin, et al. Allergy 2002;57:243-246. 144. Rautava, et al. J.Allergy Clin.Immunol. 2002;109:119-121. 145. Kankaanpää, P. E., Yang, B., Kallio, H. P., Isolauri, E., & Salminen, S. J. (2002). The Journal of nutritional biochemistry, 13(6), 364–369. 146. Hatakka, et al. BMJ 2001;322(7298):1327. 147. Näse, et al. Caries Res. 2001;35(6):412-420. 148. Kalliomaki, et al. Lancet 2001;357(9262):1076-1079. 149. Gupta, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 2000;31:453-457. 150. Isolauri, et al. Clin.Exp.Allergy 2000;30(11):1604-1610. 151. Pessi, et al. Clin.Exp.Allergy 2000;30(12):1804-1808. 152. Vanderhoof, et al. West.J.Med. 2000;173:397. 153. Oberhelman, et al. J.Pediatr. 1999;134:15-20. 154. Arvola, et al. Pediatrics 1999;104:e64. 155. Vanderhoof, et al. J.Pediatr. 1999;135:564-568. 156. Rautanen, et al. Arch.Dis.Child. 1998;79:157-160. 157. Majamaa, Isolauri. J.Allergy Clin.Immunol. 1997;99:179-185. 158. Shornikova, et al. Acta Paediatr. 1997;86:460-465. 159. Gronlund, et al. Acta Paediatr, 86(4), 440–441, (1997). 160. Malin, et al. Inflammopharmacology 1997:219-236. 161. Malin, et al. Br.J.Rheumatol. 1996;35:689-694. 162. Malin, et al. Ann.Nutr.Metab. 1996;40:137-145. 163. Isolauri, et al. Vaccine 1995;13:310-312. 164. Majamaa, et al. J.Pediatr.Gastroenterol.Nutr. 1995;20:333-338. 165. Kaila, et al. Arch.Dis.Child. 1995;72:51-53. 166. Isolauri, et al. Dig.Dis.Sci. 1994;39(12):2595-2600. 167. Stansbridge, et al. Arch.Dis.Child. 1993;69:488-492. 168. Millar, et al. Arch.Dis.Child. 1993;69:483-487. 169. Kaila, et al. Pediatr.Res. 1992;32:141-144. 170. Isolauri, et al. Pediatrics 1991;88:90-97. 171. Oksanen, et al. Ann.Med. 1990;22:53-56. 172. Aljumaah MR., et al. Clin Nutr. 2022 Nov;41(11):2565-2576. 173. Mahboobi S, et al. Front Nutr. 2022 Sep 28;9:1018357. 174. Rauseo AM, et al. Infect Control Hosp Epidemiol. 2022 Feb;43(2):167-173. 175. Tractenberg RE, et al. PM R. 2021 Jul;13(7):695-706. 176. Johnstone, J., et al. JAMA – Journal of the American Medical Association, 326(11), 1024–1033. 177. Castro-Herrera VM, et al. Front Immunol. 2021 Mar 4;12:643321. 178. Forster, C. S., et al. J Spinal Cord Med. 2021 Jan;44(1):62-69. 179. Bornholdt, J., et al. Gut Microbes. 2020 Nov 9;12(1):1-14. 180. Butler, C. C., et al. JAMA – Journal of the American Medical Association, 324(1), 47–56 (2020). 181. Sanborn, V., et al. Diabetes and Metabolic Syndrome: Clinical Research and Reviews, 14(5), 907–909 (2020). 182. Dawe, J. P., et al. Scientific Reports, 10(1), 1–11 (2020). 183. Sanborn, V., Azcarate-Peril, M. A., Updegraff, J., Manderino, L., & Gunstad, J. (2020). Neuropsychiatric disease and treatment, 16, 2765–2777. 184. Toh, S., et al. Spinal Cord, 1–13. (2020). 185. Bianchini et al. Human Vaccines & Immunotherapeutics, 0(00), 1–9, (2019). 186. Okesene-Gafa et al. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 221(2), 152.e1-152.e13 (2019). 187. Forster et al. Journal of Spinal Cord Medicine, 0(0), 1–8, (2019). 188. Seppo et al. JAMA Pediatrics, 1–3, (2019). 189. Wang et al. Journal of the American Geriatrics Society, 66(7), 1346–1352, (2018). 190. Simpson et al. Journal of Dairy Science, 101(2), 889–899, (2018). 191. Dickerson et al. Bipolar Disorders, 1–8, (2018). 192. Harata et al. European Journal of Nutrition, 56(7), 2245–2253, (2017). 193. Poutsiaka et al. Journal of Applied Microbiology, 122(5), 1321. (2017). 194. Burton et al. British Journal of Nutrition, 117(9), 1312–1322, (2017). 195. Gorshein et al. International Journal of Laboratory Hematology, 31(5), (2017). 196. Costabile et al. Frontiers in Immunology, 8, 1–13 (2017). 197. Kalima, et al. Beneficial Microbes, 7(4), 463–471, (2016). 198. Gueimonde, et al. Food Funct., 7(3), 1601–1609, (2016). 199. Tapiovaara, et al. International Forum of Allergy and Rhinology, 6(8), 848–853, (2016). 200. Cook, et al. Trials, 17, 377 (2016). 201. Solano-Aguilar, et al. PLoS One 2016;11(2):e0147426. 202. Kolmeder et al. PLoS ONE, 11(4), 1–23, (2016). 203. Doron, et al. Antimicrob.Agents Chemother. 2015;59(8):4593-4599. 204. Kwon, et al. Infect.Control Hosp.Epidemiol. 2015;36(12):1451-1454. 205. Tomasik, et al. Biomarker Insights, 10, 47–54, (2015). 206. Hauser, et al. Medicine (Baltimore) 2015;94(17):e685-. 207. Kumpu, et al. Benef Microbes 2015;6(5):631-639. 208. Eloe-Fadrosh, et al. MBio, 6(2), 1–12, (2015). 209. Hoppu, et al. Nutrition 2014;30(2):159-164. 210. Lehtoranta, et al. J.Clin.Virol. 2014;60(3):276-281. 211. Bajaj, et al. Aliment.Pharmacol.Ther. 2014;39(10):1113-1125. 212. Hibberd, et al. PLoS One 2014;9(12):e113456. 213. Dickerson, et al. Prim.Care.Companion CNS Disord. 2014;16(1):. 214. Smith, et al. Br.J.Nutr. 2013;109(11):1999-2007. 215. Nitert, et al. BMC Pregnancy Childbirth 2013;13:50-2393-13-50. 216. Lahti et al. PeerJ, 2013(1), 1–25. 217. Granata, et al. Int.J.Food Sci.Nutr. 2013;64(2):162-168. 218. Kumpu, et al. Br.J.Nutr. 2013;109(12):2240-6. 219. Välimäki, et al. Int.J.Sports Med. 2012;33(4):291-296. 220. Luoto, et al. Early Hum.Dev. 2012;88(6):339-344. 221. Ou, et al. Clin.Exp.Allergy 2012;42(9):1386-1396. 222. Hoppu, et al. Eur.J.Nutr. 2012;51(2):211-219. 223. West, et al. Gut Microbes 2012;3(3):. 224. van Baarlen, et al. Proceedings of the National Academy of Sciences, 108(Supplement_1), 4562–4569, (2010). 225. Ilmonen, et al. Clin.Nutr. 2011;30(2):156-164. 226. Kubota, et al. Curr.Microbiol. 2010;62. 227. Ferrie et al. Journal of Parenteral and Enteral Nutrition, 35(1), 43–49, (2011). 228. Kekkonen, et al. Journal of Nutrition, 141(5), 870–876, (2011). 229. Davidson, et al. Eur.J.Clin.Nutr. 2011;65(4):501-507. 230. Myhre, et al. Am.J.Clin.Nutr. 2011;93(8):151-157. 231. Frech, et al. Clin.Exp.Rheumatol. 2011;29(2 Suppl 65):S22. 232. Brantsćter, et al. Am.J.Epidemiol. 2011;174(7):807-815. 233. Holma, et al. J.Nutr. 2010;140:534-541. 234. Saxelin, et al. Int.J.Food Microbiol. 2010;144:. 235. Barraud, et al. Intensive Care Med. 2010;36(9):1540-1547. 236. Lyra et al. BMC Gastroenterology, 10, (2010). 237. Morrow, et al. Am.J.Respir.Crit.Care Med. 2010;182:. 238. Dommels, et al. Appl.Environ.Microbiol. 2009;75(19):6198-6204. 239. Kubota, et al. Microbiol.Immunol. 2009;53:198-205. 240. Laitinen, et al. Br.J.Nutr. 2009;101(11):1679-1687. 241. Kawase, et al. Int.J.Food Microbiol. 2009;128:429-434. 242. Kawase, et al. Int.J.Probiotics Prebiotics 2009:241-248. 243. Kekkonen, et al. World J.Gastroenterol. 2008;14(13):2029-2036. 244. Wenus, et al. Eur.J.Clin.Nutr. 2008;62:299-301. 245. Kekkonen, et al. World J.Gastroenterol. 2008;14(20):3188-3194. 246. Piirainen, et al. Ann.Allergy Asthma Immunol. 2008;100:338-342. 247. Osterlund, et al. Br.J.Cancer 2007;97:1028-1034. 248. Kekkonen, et al. Int.J.Sport Nutr.Exerc.Metab. 2007;17:352-363. 249. Hatakka, et al. J.Dent.Res. 2007;86:125-130. 250. Myllyluoma, et al. Dig.Liver Dis. 2007;39:516-523. 251. Cohen, et al. In Vivo 2007;21:507-512. 252. Roller, et al. Br.J.Nutr. 2007;97:676-684. 253. Myllyluoma, et al. Int.J.Antimicrob.Agents 2007;29:66-72. 254. Moreira, et al. Respir.Med. 2007;101:1123-1131. 255. Larkin, et al. Nutrition 2007;23(10):709-718. 256. Rafter, et al. Am.J.Clin.Nutr. 2007;85:488-496. 257. Kekkonen RA, et al. Milchwissenschaft 2007;62:326-330. 258. Manley, et al. Med.J.Aust. 2007;186:454-457. 259. Yli-Knuuttila, et al. Oral Microbiol.Immunol. 2006;21:129-131. 260. Hongisto, et al. Eur.J.Clin.Nutr. 2006;60:319-324. 261. Kajander, Korpela. Asia Pac.J.Clin.Nutr. 2006;15:576-580. 262. Kajander, et al. Aliment.Pharmacol.Ther. 2005;22:387-394. 263. Myllyluoma, et al. Aliment.Pharmacol.Ther. 2005;21(10):1263-1272. 264. Devillard, et al. Infect.Dis.Obstet.Gynecol. 2005;13:25-31. 265. de Vrese, et al. Eur.J.Nutr. 2005;44:406-413. 266. Schultz, et al. BMC Gastroenterology, 4, 3–6, (2004). 267. Salminen, et al. HIV.Clin.Trials 2004:183-191. 268. Gosselink, et al. Dis.Colon Rectum 2004;47:876-884. 269. Hatakka, et al. Scand.J.Rheumatol. 2003;32:211-215. 270. Gluck, Gebbers. Am.J.Clin.Nutr. 2003;77:517-520. 271. Kuisma, et al. Aliment.Pharmacol.Ther. 2003;17:509-515. 272. Colodner, et al. Israel Medical Association Journal, 5(11), 767–769; 2003. 273. Schultz, et al. J.Dairy Res. 2003;70(2):165-173. 274. Helin, et al. Allergy 2002;57:243-246. 275. Ahola, et al. Arch.Oral Biol. 2002;47(11):799-804. 276. Mirasoli, et al. Minerva Gastroenterol.Dietol. 2002;48:45-49. 277. Kontiokari, et al. BMJ 2001;322(7302):1571. 278. Gotteland, et al. Aliment.Pharmacol.Ther. 2001;15:11-17. 279. Apostolou, et al. FEMS Immunol.Med.Microbiol. 2001;30:217-221. 280. Thomas, et al. Mayo Clin.Proc. 2001;76:883-889. 281. Fang, et al. FEMS Immunol.Med.Microbiol. 2000;29:47-52. 282. Alander, et al. Appl.Environ.Microbiol. 1999;65:351-354. 283. Pelto, et al. Clin.Exp.Allergy 1998;28(12):1474-1479. 284. Hilton, et al. J.Travel Med. 1997, 4(1) :41-43. 285. Alander, et al. Lett.Appl.Microbiol. 1997;24:361-364. 286. Bennet, et al. Nutrition today supplemenmt. 1996;31(6):35S-38S. 287. Saxelin, et al. Int.J.Food Microbiol. 1995;25(2):199-203. 288. Ling, et al. J.Nutr. 1994;124:18-23. 289. Meurman, et al. Microb.Ecol.Health Dis. 1994:295-298. 290. Saxelin, et al. Microb.Ecol.Health Dis. 1993:119-122. 291. Goldin, et al. Dig.Dis.Sci. 1992;37:121-128. 292. Ling, et al. Ann.Nutr.Metab. 1992;36:162-166. 293. Saxelin, et al. Microb.Ecol.Health Dis. 1991:209-214. 294. Oksanen, et al. Ann.Med. 1990;22:53-56. 295. Siitonen, et al. Ann.Med. 1990;22:57-59. 296. Gorbach, et al. 1987(8574):1519. 297. Di Pierro F. et al. Int J General Medicine, 2012:5, 991–997. 298. Di Pierro F. et al. Clinical Evaluation: Streptococcus salivarius K12 for Recurrent Pharyngitis Prevention in Adults, 2013, 1-5. 299. Di Pierro F. et al. Drug, Healthcare and Patient Safety, 2014:6, 15–20. 300. Di Pierro F. et al. Int J General Medicine, 2015:8, 303-308. 301. Gregori G. et al. Therapeutics and Clinical Risk Management, 2016:12, 87-92. 302. Di Pierro F. et al. Drug, Healthcare and Patient Safety, 2016:8, 77-81. 303. Di Pierro F. et al. Eur. Rev. Med. Pharm. Sci.,2016:20, 4601-4606. 304. Gun T. Paripex Indian J. Res., 2017, 633-634. 305. Kryuchko T.O., Tkachenko O.Ya., Ukrainian Med. Dent. Acad., Lantibiotics for Preventing Recurrent Upper Respiratory Tract Infections in Children, 2017, 27-32.306. Di Pierro F. et al. Edizioni Minerva Med., 2018, 70(3):240-245. 307. Gavrilenko Yu.V., Prevention of Recurrent Pharyngeal Infections in Children with Antibiotics, 2018, 82-94. 308. Marushko T.V. et al. Streptococcus salivarius K12 in Preventing and Treating Chronic Tonsillitis in Children, 2018, 82-88. 309. Kruchko T.O., Tkachenko O. Ya. Clinical Use of Streptococcus salivarius K12 for Preventing Pharyngotonsillitis and Respiratory Infections in Children, 2018, 122-127. 310. Marini G. et al. Int J General Medicine, 2019:12, 213-217. 311. Havrylenko Yu.V. Clinical Use of Respiratory Probiotic Bactobolis in Children with Secretory Otitis Media, 2019, 90-93. 312. Ilchenko S.I. et al. Pediatrics. Eastern Europe, 2019, 559-565. 313. Bezshapochny S.B. et al. Optional Location Therapy for Chronic Tonsillopharyngitis Remission, Otorhinolaryngology 3(3), 2020, 38-42. 314. Sarlin S. et al.The Pediatr. Infect. Dis. J. 2020;XX:00-00, 1-9. 315. Karakov K. G. et al. Actual problems in dentistry, 2020, 18-21. 316. Kramarev S. O. et al. Actual Infectology, Application of S. salivarius K12 Probiotic in Acute Tonsillopharyngitis Treatment in Children. 2020, 6-11. 317. Ilchenko S.I. et al. Actual Infectology, Efficiency of Respiratory Probiotic S. salivarius K12 in Children with Recurrent Tonsillitis, 2020, 35-39. 318. Kryuchko T.O., Tkachenko O.Ya. Nutrafoods, 2021, 1:246-253. 319. Kryuchko T.O., Tkachenko O.Ya. Nutrafoods, 2021, 2:254-261. 320. Savlevich E.L. et al. Vestnik otorinolaringologii, Vol. 86, No. 6, 2021, 42-47. 321. Puhlik S.M. et al. Experience with Oral Probiotic S. salivarius K12 for Preventing Recurrent Pharyngotonsillar Episodes, 2021, 120-124. 322. Wang Q. et al. Oropharyngeal Probiotic ENT-K12 Prevents Respiratory Tract Infections Among Frontline Medical Staff Fighting Against COVID-19: A Pilot Study, 2021. 323. Di Pierro F. et al. Minerva Medica 2021, 112(4):514-6. 324. Kryuchko T., Tkachenko O. et al. Pediatrics. Eastern Europe, 2021; 9(3), 482-491. 325. Guo H. et al. Oropharyngeal Probiotic ENT-K12 as an Effective Dietary Intervention for Children With Recurrent Respiratory Tract Infections During Cold Season, 2022. 326. Babina K. et al. A Pilot Random. Clinical Trial. Nutrients, 2022, 7;14(5):1124. 327. A.Y. Ovchinnikov et al. Possibilities of probiotic therapy in chronic inflammatory diseases of the oropharynx. Effective pharm. 2022; 18 (4): 24–28. 328. Zangrilli A. et al. Probiotics and Antimicrobial Proteins, 2022, 14:573–578. 329. Di Pierro F. et al. Microorganisms, Clinical Effects of Streptococcus salivarius K12 in Hospitalized COVID-19 Patients: Results of a Preliminary Study 2022; 10(10):1926. 330. La Torre F. et al. Preliminary data revealing efficacy of SSK12 in Periodic Fever, Aphthous stomatitis, Pharyngitis, and cervical Adenitis (PFAPA) syndrome: A multicenter study from the AIDA Network PFAPA syndrome registry, 2023. 331. Bertuccioli A. et al. Use of.
*** Właściwości produktu wynikają z działania składników. ENTitis zawiera szczep Streptococcus salivarius K-12® w formule Bactoblis® oraz witaminę D, która pomaga w prawidłowym funkcjonowaniu układu odpornościowego. Bactoblis® jest zarejestrowanym znakiem towarowym Pharmextracta S.P.A. i licencjonowanym wyłącznie przez Bluestone Pharma GmbH. Bactoblis® to produkt w postaci wolno rozpuszczającej się formuły zawierającej nie mniej niż 1 miliard jednostek tworzących kolonię szczepu Streptococcus salivarius K-12®.
*** Właściwości produktu wynikają z działania składników. ENTitis zawiera szczep Streptococcus salivarius K-12® w formule Bactoblis® oraz witaminę D, która pomaga w prawidłowym funkcjonowaniu układu odpornościowego. Bactoblis® jest zarejestrowanym znakiem towarowym Pharmextracta S.P.A. i licencjonowanym wyłącznie przez Bluestone Pharma GmbH. Bactoblis® to produkt w postaci wolno rozpuszczającej się formuły zawierającej nie mniej niż 1 miliard jednostek tworzących kolonię szczepu Streptococcus salivarius K-12®.
